Корреспондент «Досье» встретился с депутатом, чтобы поговорить о главном (интервью публикуется на языке оригинала).
-Чи вдасться Януковичу бути обраним на другий термін?
- Це залежить від того, що йому дозволять зробити протягом першого терміну...
- Хто?
-Льовочкін... Янукович, звісно, може в один прекрасний день помахом однієї руки прибрати усіх тих, хто ним керує. Але Янукович – це той самий Ющенко. Такий самий ледачий, такий самий недбалий, такий самий некомпетентний абсолютно в усьому. А такими людьми, як правило, дуже легко маніпулювати.
Єдина відмінність Ющенка - що він час від часу свою команду перетрушував (хоча період Балоги протривав занадто довго). Якщо Янукович зробить те саме – своїх «любих друзів» і уряд одночасно відправить у відставку – тоді я зможу сказати, що я помилявся, що це – людина з характером.
У мене є відчуття, що він все-таки відправить, або максимально розмиє уряд. Не думайте, що Янукович на гачку у тих, хто ним керує – це просто елементарна лінь. Людина здобула сатисфакцію. А для нього це було абсолютною ціллю. В 2004 році він свято вірив у свою перемогу. Я – як тодішній керівник його штабу, який вивчав усі матеріали, переконаний: Янукович свято вірив у свою перемогу й до сих пір вважає, що у нього цю перемогу вкрали. Він пережив 9 місяців приниження у 2005 році, коли йому доводилося переховуватися, дуже часто просто тікати з країни.
Першу сатисфакцію він отримав у вересні 2005-го, коли він з кривою посмішкою зустрічав Тимошенко, яка після своєї відставки двічі бігала в «Зоряний» - все це відбувалося на моїх очах... Вдруге він отримав сатисфакцію, коли Ющенко став до нього прислухатися. Янукович, по-суті, став його соратником. І третій момент його сатисфакції – коли він переміг і ввійшов у президентський кабінет. А потім у нього лишилося лише два стимули – по-перше, забезпечити щасливе, дуже щасливе майбутнє для себе і для своїх нащадків... Знаєте, в Януковича комплекс блокадника. Ті, хто пережив блокаду Ленінграду, потім усе своє життя не могли наїстися. Люди, які починають з дуже низького старту, а потім будують якісь неймовірні резиденції, купують яхти та вертольоти – оце і є комплекс блокадного Ленінграду.
-Ну, це можна назвати комплексом «з грязі в князі»...
-Так, те саме, тільки іншими словами. Я ж все-таки працював колись із Януковичем, тому зараз плюватися на нього з мого боку буде дуже некрасиво... Ну, і що стосується другого його мотиваційного моменту – він хоче напрацювати собі міжнародні контакти. Його закордонні поїздки вже перетворилися на політичний туризм. В принципі, це було й при Ющенкові, тільки маршрути в Ющенка були дуже обмежені – він їздив до Грузії та Польщі і, практично, більше нікуди. А Януковича поки що ще приймають в Європі...
Галина Плачинда, для «Досье»
Полностью интервью можно прочесть здесь…
Всё-таки приятно послушать интеллигентного человека, который ещё вчера полностью разделял взгляды и устремления своего политического лидера, а уже сегодня изящно материт и позорит последнего на весь мир.
Что поделаешь – политики, и за это мы их любим!
0 коммент.:
Отправить комментарий